16 серпня 1815 року народився «Батько та учитель молоді» Іван Боско

16 серпня 1815 року в маленькому італійському селі народився Іван Боско (італ. Giovanni Melchiorre Bosco) – священик, засновник Салезіянського Згромадження, святий, «Батько та учитель молоді» (так назвав його Іван Павло ІІ в Iuvenum Patris).

З пʼяти років Іван був переконаний, що піклуватися про дітей, які не мають хліба, не одержали освіти і нічого не знають про віру, – це єдина справа, яку він повинен робити на цій землі. Так і сталося. В 20-річному віці він вступив до семінарії, в 26 років був висвячений на священика. 

Внаслідок індустріалізації Турин був переповнений безпритульними молодиками, готовими працювати або вчиняти злочини. Отець Боско почав збирати їх кожної неділі, щоб поспілкуватись і погодувати їх. «За допомогою доброти та любові намагаюсь привести до Господа цих моїх друзів». Через п’ять років на окраїні Турину, в Вальдокко, було відкрито перший ораторій (з лат. Oratorium – місце молитви). Тут його «розбишаки» (так їх називав жартівливо Іван) знайшли житло, опановували різні ремесла, та найважливіше – вчилися любити Господа.

Боско заснував Салезіянське Згромадження і Згромадження Дочок Марії Помічниці християн, які продовжують його діло. «Виховання, – говорив Іван, – йде від серця, а владика серця – тільки Бог, і ми не зможемо домогтися нічого, якщо Бог не вручить нам ключ від цих сердець». 

«Скажіть молоді, що я чекаю її в Раю…» – казав 72-річний Іван на смертному одрі. Він помер 31 січня 1888 року в своїй убогій кімнатці на Вальдокко.

1 квітня 1934 року, в день Воскресіння Господнього, Папа Пій XI проголосив Івана Боско його святим.

Читати історію життя повністю: http://www.christusimperat.org/uk/node/22092